<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Fashion LooK - свежий взгляд на стиль жизни! &#187; Катрин Москалец</title>
	<atom:link href="http://fashion-look.com.ua/author/katrinmos12/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://fashion-look.com.ua</link>
	<description>Fashion LooK - онлайн журнал для целеустремлённых парней и девушек которые любят получать полезные знания, стремятся выглядеть на все 100, и хотят вместе с создателями «Fashion LooK» следить за модой, кино, музыкой, книгами и многим другим. Основные темы журнала — индивидуальный стиль, искусство фотографии, экстремальный спорт, секс, лайфстайл, активный отдых, юмор, дизайн, медиа и другие увлечения молодёжи! :)</description>
	<lastBuildDate>Sat, 23 Apr 2016 20:39:29 +0000</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.9.2</generator>
	<language>ru</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>«Бікіні» Януш Вишневський</title>
		<link>http://fashion-look.com.ua/kino-music-book/book/bikini-yanush-vishnevskij/</link>
		<comments>http://fashion-look.com.ua/kino-music-book/book/bikini-yanush-vishnevskij/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Nov 2012 22:50:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Катрин Москалец</dc:creator>
				<category><![CDATA[Книги]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fashion-look.com.ua/?p=2159</guid>
		<description><![CDATA[«Роман видатного польського письменника Я. Л. Вишневського „Бікіні” – це історія кохання німкені й американця, котра розгортається наприкінці Другої світової війни».


Чи захотіли б ви прочитати книжку, побачивши таку анотацію? Особисто я – ні! А всі електронні джерела наголошують саме на такому тлумаченні тексту, хоча воно анітрохи не передає всієї суті роману. Якусь основну сюжетну лінію [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="_mcePaste" style="text-align: right;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/11/bikini.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-2160" title="«Бікіні» Януш Вишневський" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/11/bikini.jpg" alt="«Бікіні» Януш Вишневський" width="200" height="309" /></a><span style="font-style: italic;">«Роман видатного польського письменника Я. Л. Вишневського „Бікіні” – це історія кохання німкені й американця, котра розгортається наприкінці Другої світової війни».</span></div>
<div style="text-align: right;"><span style="font-style: italic;"><br />
</span></div>
<div style="text-align: justify;">Чи захотіли б ви прочитати книжку, побачивши таку анотацію? Особисто я – ні! А всі електронні джерела наголошують саме на такому тлумаченні тексту, хоча воно анітрохи не передає всієї суті роману. Якусь основну сюжетну лінію вловити важко – це й особисті подробиці з життя Гітлера, й виживання німців та їх зневіра у Третьому рейху під час Другої світової, й бачення американців цієї війни, й  проблеми расизму, і, безперечно, тема кохання, без якої не існують книжки Вишневського. До речі, сам автор отримав популярність в 2001 році саме завдяки темі кохання, яку він розкрив у дебютному романі «Самотність в мережі».</div>
<div id="_mcePaste" style="text-align: justify;">Тепер про сам роман… Друга світова війна – завжди болюча тема. Але ми, українці, росіяни, білоруси і т.д. сприймаємо себе жертвами цієї машини-вбивці, а чи подивилися ми хоч раз зі сторони, так би мовити, протилежного фронту? Як виживали ті, хто не хотів піддаватися безмежній пропаганді фюрера? Що робити тим, хто перетворився на ворога всього світу, хоча не був причетним до війни? Як зруйнувати стереотип ненависті лише тому, що ти німець? Всі ці питання дуже гостро та правдиво постають у романі.</div>
<div id="_mcePaste" style="text-align: justify;">Головних героїв, як таких, двоє: німецька дівчина Анна Блябтрой та американський фотограф «Нью-Йорк Таймс» Стенлі Бредфорд. Їх історії спочатку існують окремо і лише в середині книжки переплітаються. Але, на перший погляд романтичні стосунки зовсім не є такими, і не тому, що між ними існує якась ворожість, а навпаки – зв&#8217;язок набагато змістовніший, зв&#8217;язок, який відчувають лише ті, хто повернувся з війни.</div>
<div id="_mcePaste" style="text-align: justify;">«Бікіні» &#8211; це зовсім інший бік війни: і в психологічному, і в зображальному плані. Таких відвертих описів, як у Вишневського, не прочитаєш в книжках з історії.</div>
<div id="_mcePaste" style="text-align: justify;">Останнє питання: «Чому «Бікіні»? А про це ви дізнаєтесь лише наприкінці…</div>
<div style="text-align: justify;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/11/drezden.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2161" title="drezden" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/11/drezden.jpg" alt="Дрезден після бомбардування" width="350" height="231" /></a></div>
<p style="text-align: justify;">
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fashion-look.com.ua/kino-music-book/book/bikini-yanush-vishnevskij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мистецтво переробки сміття</title>
		<link>http://fashion-look.com.ua/art-creative/culture-art/mistectvo-pererobki-smittya/</link>
		<comments>http://fashion-look.com.ua/art-creative/culture-art/mistectvo-pererobki-smittya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 May 2012 12:39:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Катрин Москалец</dc:creator>
				<category><![CDATA[Культура&Искусство]]></category>
		<category><![CDATA[арт-хаус]]></category>
		<category><![CDATA[искусство]]></category>
		<category><![CDATA[Экология]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fashion-look.com.ua/?p=1947</guid>
		<description><![CDATA[Проблема утилізації сміття надзвичайно гостро постала на початку 21 століття. Через величезну кількість відходів, що можуть розщеплюватися роками, а то й тисячоліттями, сміттєзвалища стали схожими на невеличкі мертві містечка бруду. Прикро те, що невдовзі вони можуть перетворитися на цілі мегаполіси, які не просто займатимуть велику площу, а й автоматично не дадуть змоги вирощувати господарські культури. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Проблема утилізації <strong>сміття </strong>надзвичайно гостро постала на початку 21 століття. Через величезну кількість відходів, що можуть розщеплюватися роками, а то й тисячоліттями, сміттєзвалища стали схожими на невеличкі мертві містечка бруду. Прикро те, що невдовзі вони можуть перетворитися на цілі мегаполіси, які не просто займатимуть велику площу, а й автоматично не дадуть змоги вирощувати господарські культури. Сучасні художники бачать цю проблему по-своєму, втіливши її в такому стилі як <strong>треш-арт</strong>. Наразі мистецтво сміття набирає величезних обертів. І не тому, що заробіток представників <strong>мистецтва </strong>настільки малий, що їм доводиться порпатися у звалищах сміття, щоб знайти матеріали для творів, а тому, що цей новий жанр – це своєрідне вирішення екологічної проблеми за допомогою мистецтва.<br />
<strong> Еко-художник</strong> – для сучасного світу це нормальне і вже звичне явище. Це митець, мета якого – своєю творчістю підштовхнути людей до збереження навколишнього середовища. Такі художники не просто генії своєї справи, а й екологічно свідомі. Одним з яскравих прикладів надзвичайно захоплюючих робіт з треш-арту є роботи <strong>Тома Дейнінгера</strong>.  Мабуть, всі помічали безмежні килими недопалків,  які особливо скупчуються на маршрутних та автобусних зупинках.  Том вирішив цю проблему таким чином: створив  мушлю з цигарок.  Окрім цього, він є автором різноманітних портретів зі сміття, у тому числі портрет Мерлін Монро. Матерілами для його робіт найчастіше є болти та гайки, шнурівки та дроти, запчастини від телефонів та іншої електроніки, уламки посуду, обірвані тканини і т. д.</p>
<p><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/clamshell2.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1948" title="clamshell2" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/clamshell2.jpg" alt="" width="500" height="395" /></a></p>
<p><strong>Тім Нобл</strong> і <strong>Сью Вебстер</strong> – відомі британські художники об’єднали треш-арт та <strong>мистецтво тіней</strong>.  Вони створюють тіньові автопортрети, пропускаючи світло крізь купу всякого мотлоху. Якщо дивитися на ці купи непотребу при денному освітленні, то нічого, крім якихось металевих та дерев’яних брусків або просто сміття, побачити неможливо, але якщо на них направити світло прожектора, у відображенні бачиш тіні справжніх фігур. Всі фігури є негативними образами суспільного життя, бо британський дует хотів нам показати, що за купами сміття ховаються ще глибші проблеми — антисанітарія, жорстокість, байдужість.<a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/10_6.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1949" title="10_6" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/10_6.jpg" alt="" width="470" height="465" /></a></p>
<p>Німецький скульптор <strong>Ха Шульт</strong> відомий своїм культовим висловом: «Ми створюємо сміття, народжуємося зі сміття і колись станемо сміттям самі». Його арт-проект «Армія  зі сміття» вже не перший рік подорожує світом.  Він вважає, що люди складаються із жерстяних банок, уламків електроніки та іншого сміття, що є критичним відображенням нашого сьогоднішнього суспільства.</p>
<p><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/tom_2-450x609.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1951" title="tom_2-450x609" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/tom_2-450x609.jpg" alt="" width="450" height="609" /></a><br />
Стріт-арт також масово підтримує мистецтво сміття. Наприклад, масштабніші скульптури зі сміття можна зустріти в Берліні на Аугуст-штрассе. Там на дерево «заліз» мамонт, зроблений з різного штибу залишків меблів і тканин. Поряд пасеться бізон, теж виконаний подібним чином. Цікаві динамічні скульптури «оселилися» й у Нью-Йорку. <strong>Джошуа Ален Харріс</strong> створює тварин і монстрів із сміттєвих пакетів і прив&#8217;язує їх до вентиляційних отворів метро. Коли внизу проходить потяг, потоки повітря надувають ці химерні фігури. Українські митці також не пасуть задніх &#8211; <strong>Костянтин Скретуцький</strong> створив кота із 700 виделок і розмістив його на одній з центральних вулиць Києва.<a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/qokdg.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1952" title="qokdg" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/qokdg.jpg" alt="" width="584" height="440" /></a></p>
<p>Існує ще величезна кількість прикладів, які підтверджують, що наше сучасне мистецтво – це не просто якийсь <strong>арт-хаус</strong> або <strong>абстракціонізм</strong>, а це справді корисно! Воно покликане сколихнути свідомість людей і викликати небайдужість до стану <strong>навколишнього середовища</strong> через недостатню утилізацію та прибирання сміття.</p>
<p><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/03.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1953" title="03" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2012/05/03.jpg" alt="" width="450" height="454" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fashion-look.com.ua/art-creative/culture-art/mistectvo-pererobki-smittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сновидіння Сновид</title>
		<link>http://fashion-look.com.ua/kino-music-book/book/snovidinnya-snovid/</link>
		<comments>http://fashion-look.com.ua/kino-music-book/book/snovidinnya-snovid/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 08 Oct 2011 17:39:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Катрин Москалец</dc:creator>
				<category><![CDATA[Книги]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fashion-look.com.ua/?p=869</guid>
		<description><![CDATA[Цікаво, чи багато книжок знайдете ви, де були б зібрані твори 80-ти сучасних українських письменників? Думаю, навряд. Але цього року у кожного з’явилась фантастична можливість не лише в одній книзі познайомитися з відомими літераторами, а й дізнатися, що ж коїться в потаємних нетрях їхніх душ! Тобто на власні очі прочитати сни майстрів слова, які описані [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_877" class="wp-caption alignleft" style="width: 310px"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/taras_malkovych.jpg"><img class="size-medium wp-image-877" title="Упорядник та автор ідеї - Тарас Малкович" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/taras_malkovych-300x199.jpg" alt="Упорядник та автор ідеї - Тарас Малкович" width="300" height="199" /></a><p class="wp-caption-text">Упорядник та автор ідеї - Тарас Малкович</p></div>
<p><span style="font-style: italic;">Цікаво, чи багато книжок знайдете ви, де були б зібрані твори 80-ти сучасних українських письменників? Думаю, навряд. Але цього року у кожного з’явилась фантастична можливість не лише в одній книзі познайомитися з відомими літераторами, а й дізнатися, що ж коїться в потаємних нетрях їхніх душ! Тобто на власні очі прочитати сни майстрів слова, які описані спеціально для цього видання! Єдиний виняток — сон Григорія Сковороди, позаяк це чи не найдавніший з опублікованих снів вітчизняних авторів.</span><br />
Цьогорічний Форум видавців пройшов не без сенсаційних подій! Саме такою стала презентація відомого дитячого видавництва «АБАБАГАЛАМАГА» і книги дорослої серії «Сновиди». Це видання – перша в світі письменницька сновидійна антологія.</p>
<p style="text-align: justify;">Презентація книги відбувалася в теплому та трохи загадковому антуражі, а саме в львівському театрі Леся Курбаса.Одним з модераторів зустрічі став ініціатор і винахідник ідеї, втіленої в книжці, – Тарас Малкович.</p>
<div id="attachment_881" class="wp-caption alignleft" style="width: 310px"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/snovydy_11.jpg"><img class="size-medium wp-image-881" title="Сновиди" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/snovydy_11-300x199.jpg" alt="Сновиди" width="300" height="199" /></a><p class="wp-caption-text">Сновиди</p></div>
<p>Сам упорядник говорить, що ідею він виношував уже давно.  На питання, якою, метою ви керувались при створенні такого своєрідного проекту, він відповів: «Я не хотів, щоб це був літературний твір. Опис снів &#8211; це як своєрідний новий жанр у літературі, або взагалі річ позалітературна». І це не дивно, бо в книжці відчувається істинна магія та таємнича особливість. Таке явище підтверджували і самі автори, що були присутні на презентації. А було їх чимало – Тарас та Іван Малковичі (модератори), Христя Венгринюк, Ярослав Гадзінський, Олесь Ільченко, Олег Коцарев, Андрій Кокотюха, Олег Лишега, Андрій Любка, Сергій Пантюк, Віктор Неборак, Богдана Матіяш, Галина Петросаняк, Любов Якимчук та інші.</p>
<p style="text-align: justify;">Деякі імена є до болю знайомими, а деякі – зовсім невідомими сучасному читачеві. Тарас Малкович пояснив це тим, що «менш відомі дуже часто пишуть вже краще за майстрів слова, бо майстрів слова, досвідчених життям, не так вражають власні сни, як молодих». Насправді це помітно, бо люди більш старшого віку, намагаються якось аналізувати свої сни. А в розповідях молодих чіпляє саме те, що вони пишуть без награвання, літературних відступів, художніх декорацій. В цьому є своєрідний шарм.</p>
<div id="attachment_878" class="wp-caption alignright" style="width: 219px"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/sergiy_pantuk.jpg"><img class="size-medium wp-image-878" title="Сергій Пантюк" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/sergiy_pantuk-209x300.jpg" alt="Сергій Пантюк" width="209" height="300" /></a><p class="wp-caption-text">Сергій Пантюк - один з авторів книги</p></div>
<p style="text-align: justify;">В Києві відбувалася ця ж презентація в корпусі університету ім. Драгоманова. За обстановкою нагадувало Львів, але авторів було не так багато &#8211; Тарас Малкович, Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарєв, Сергій Пантюк та Олег Романенко. Як минулого разу, так і тепер – літератори читали уривки своїх снів, розповідали про враження або каверзні історії, що сталися на ґрунті цієї книги. Надзвичайно яскравою особистістю виявився невідомий для мене раніше Сергій Пантюк. В тембрі його голосу відчувається хист справжнього автора, мабуть, тому він і читав сон Григорія Сковороди.</p>
<p style="text-align: justify;">Наприкінці, Тарас з долею гумору сказав: «Доведено, що людина за одну ніч насправді бачить стільки сновидінь, що вистачило б відразу на кількатомне видання». Тож будемо чекати на наступні антології такого роду і сподіваємося на не менш позитивні враження.</p>
<p style="text-align: justify;">
<p style="text-align: justify;">
<p><span style="font-style: italic;"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fashion-look.com.ua/kino-music-book/book/snovidinnya-snovid/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мода 70-х. Десятилетие «дурного вкуса»</title>
		<link>http://fashion-look.com.ua/fashionstyle/trends/moda-70-h-desyatiletie-durnogo-vkusa/</link>
		<comments>http://fashion-look.com.ua/fashionstyle/trends/moda-70-h-desyatiletie-durnogo-vkusa/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Jan 2011 18:49:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Катрин Москалец</dc:creator>
				<category><![CDATA[Тенденции]]></category>
		<category><![CDATA[мода и стиль]]></category>
		<category><![CDATA[романтика]]></category>
		<category><![CDATA[тренд]]></category>
		<category><![CDATA[фото]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fashion-look.com.ua/?p=1238</guid>
		<description><![CDATA[Десятилетие «дурного вкуса» &#8211;  именно так называли моду в 70-х. А уже через несколько лет 70-е стали эталоном стиля для многих дизайнеров и кутюрье! Какие же изменения произошли после революционных 60-х? И был ли всё-таки определённый стиль в те годы? 
После революции 60-х мода настолько изменилась, что узнать в ней строгий повседневный стиль, характерный [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify; padding-left: 30px;"><span style="font-style: italic;">Десятилетие «дурного вкуса» &#8211;  именно так называли моду в 70-х. А уже через несколько лет 70-е стали эталоном стиля для многих дизайнеров и кутюрье! Какие же изменения произошли после революционных 60-х? И был ли всё-таки определённый стиль в те годы? </span></p>
<p style="text-align: justify;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/70-е.jpg"><img class="alignright size-medium wp-image-1247" title="Мода 70-х Стиль семидесятых" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/70-е-300x245.jpg" alt="Мода 70-х Стиль семидесятых" width="300" height="245" /></a>После <a title="Мода 60-х. Время «Революции»" href="http://fashion-look.com.ua/fashionstyle/trends/moda-60-h-vremya-revolyucii/" target="_blank">революции 60-х</a> мода настолько изменилась, что узнать в ней строгий повседневный стиль, характерный для прошлых годов, стало невозможным! 70-ые – продолжили шествие новых, экстраординарных тенденций. Итак, главной чертой 70-х годов ХХ века стало <strong>отсутствие единого модного направления</strong>! Тогда такой протест обществу считался безвкусицей, а сейчас 70-ые – одна из важнейших ступенек в истории моды. Вот несколько причин для таких метаморфоз:</p>
<ul>
<li style="text-align: justify;">Одежда больше не определяется только социальной принадлежностью, а стала способом для самовыражения</li>
<li style="text-align: justify;">молодёжь начала выбирать тот стиль, который подходит её эстетическим взглядам</li>
<li style="text-align: justify;">появилось огромное количество новых стилей и направлений</li>
</ul>
<p style="text-align: justify;">В принципе, эти пункты связаны между собой. Общим для них стало то, что потребитель начал решать самостоятельно, какую одежду он будет носить, а какую нет. Производители же, стали отталкиваться от вкусов тех, кому предназначалась их продукция. Именно то, что теперь толпы стали диктовать свои правила, стало толчком для названия 70-х – десятилетием «дурного вкуса». В журналах мод можно было прочитать, что правильной или неправильной манеры одеваться больше не существует. Но мы всё же попытаемся обозначить определённые особенности тех годов.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Неподражаемость новых стилей</strong></p>
<p style="text-align: justify;">70-е были разноплановы и эклектичны, то есть объединяли в себе необъединимое. Через это десятилетие пронеслись такие стили – фольклорный, этнический, цыганский, классический, романтический, хиппи, бельевой, спортивный, милитари, унисекс, сафари, диско и диффузный.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/ethno-style.jpg"><img class="size-medium wp-image-1246 alignleft" title="ethno-style" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/ethno-style-136x300.jpg" alt="этностиль" width="136" height="300" /></a><span style="text-decoration: underline;">Фольклор, этностиль</span></span></strong><span style="text-decoration: underline;">.</span> В это время возросла популярность такого направления в музыке, как этника, другое официальное название – музыка народов мира (от англ. World music). Особенно была популярна кельтская музыка (+ современная обработка традиционных ирландских песен), регги (родина &#8211; Ямайка), индийские, африканские мотивы. Это и повлияло на формирования фолькстиля в одежде. Но при этом наряды использовали не в первозданном виде, а лишь его мотивы. Ещё одной особенностью этого стиля стало направление «<strong>лоу-тек</strong>» &#8211; одежда сделанная своими руками, или самостоятельно дополненная вышивкой, аппликациями и расшитая бисером. Нововведённый <strong>Hand-made</strong> настолько вошёл в повседневную жизнь, что многие стали увлекаться макраме, плетением кружев и «кроше» (вязание крючком), ручным  вязание, а так же лоскутной техникой. В результате, на некоторое время одним из самых модных хитов 70-х стало <strong>пончо</strong>, связанное из разноцветных ниток.</p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="font-style: italic;">Цыганский стиль</span></strong></span> &#8211; вошёл в моду вместе с фольклорным стилем в сезон 1976/77. Для этого стиля характерны юбки с оборками, воланами и шлейфами, также блузки, завязывающиеся на пупке узлом или с декольте «<strong>кармен</strong>», пышные украшения в виде цепочек, бус и монисто (шейное украшение, состоявшее из цепочки или шнура с крестами и монетами, вроде ожерелья).</p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="font-style: italic;">Классика.</span></strong></span> В начале 70-х годов сохраняется строгий силуэт прошлого десятилетия – классика, которая остаётся актуальной в деловых кругах. Имя <strong>Джорджи Армани</strong> кардинально изменило мнение об этом стиле. Итальянский кутюрье избавил широкоплечие пиджаки от подкладок и подплечников, показав, что их можно носить не только на работе, но и на отдыхе. Армани открыл новую элегантность, &#8211; преобразовав классические формы и придав одежде немного поношенный вид. Он превратил скучную обыденную одежду в небольшой праздник, создав модели, которые были свободными и не сковывали  движения.</p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="font-style: italic;">Романтический стиль</span></strong></span> склоняется к пасторали – воланы и оборки в сочетании с мелким цветочным рисунком простых натуральных тканей создают нежный образ “<strong>барышни-крестьянки</strong>”. В соответствии с этим стилем,  – дама должна быть одета изящно, одежда и головной убор должны быть с изысканными деталями (жабо, кружевные воротники и манжеты, рюши, вуали). К романтическому стилю относят, прежде всего, платья и блузки, реже &#8211; жакеты, плащи и пальто. Основным силуэтом романтического стиля является <strong>прилегающий, подчеркивающий фигуру</strong>. Каблук-шпилька – главный элемент для полной передачи образа. Отличное сочетание такого стиля  со сложными причёсками и париками, а также с волнистыми или кудрявыми волосами.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"><span style="text-decoration: underline;">Хиппи.</span> </span></strong>Начинающие свой путь в конце 60-х, хиппи (англ. hippy или hippie; от разг. hip или hep — «понимающий, знающий») бесспорно перевернули сознание молодёжи, воскресив идеалы, витавшие в воздухе после войны и забытые за годы экономического роста. Культура «хиппи» имеет свою символику, признаки принадлежности и атрибуты. Для представителей движения хиппи, в соответствии с их мировоззрением, характерно внедрение в костюм этнических элементов: бус, плетеных из бисера или ниток, браслетов («фенечек») и прочее, а также использование текстиля окрашенного в технике «тай-дай» (или иначе — «шибори», ручное окрашивание тканей или изделий).</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/hippie.jpg"><img class="size-medium wp-image-1245 alignright" title="Хиппи фенечки" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/hippie-224x300.jpg" alt="Хиппи фенечки" width="224" height="300" /></a></span></strong>Характерный атрибут субкультуры хиппи – <strong>фенечки</strong> ( браслет ручной работы из бисера, ниток или кожи). Феньки считаются вершиной самовыражения хиппи и имеют сложную символику. Фенечки разных цветов и разных узоров обозначают разные пожелания, изъявления собственных музыкальных предпочтений, жизненной позиции и т. п. Так, например, чёрно-жёлтая полосатая фенечка означает пожелание хорошего автостопа, а красно-жёлтая — признание в любви. Следует отметить, что эта символика трактуется в разных местах и тусовках произвольно и совершенно по-разному, и «хиппи со стажем» не придают ей никакого значения. Изначально фенечка была заимствована у индейцев, и использовалась как символ дружбы — после обмена фенечками люди считались назваными братьями. Еще феньки используются у хиппи вместо обручальных колец. Обычно они плетутся одинаковыми и дарятся друг другу, как знак уже не дружбы, а любви. Иногда вместо фенечек-браслетов делают бисерные кольца.</p>
<p style="text-align: justify;">Из одежды хиппи носили <strong>брюки-клеш</strong>, которые были очень популярны, – от полосатых до джинсовых, смешанных, с низким поясом, обнажающим пупок и даже кожаных. Верхняя часть одежды варьировалась огромным количеством стилей: ярко окрашенные африканские дашики (свободная яркая, цветастая африканская рубашка c V-образной горловиной) и средневосточные кафтаны, тай-дай и шелковые мужские рубашки с оборками. Длинные мужские волосы символизировали пренебрежительное отношение к общепринятому. Мужчины отращивали бакенбарды, усы и бороды. Женщины прекратили брить ноги и подмышки. Бюстгальтеры превратились в символ притеснения свободы девушки-хиппи. На запахи тоже была мода. Благовония наполняли воздух, где бы ни собирались хиппи. Дети цветов, как их принято называть за желание быть ближе к природе и подальше от цивилизации, должны и пахнуть соответственно: лавандой, розой, гарденией и другими цветочными ароматами. «<strong>Пачули</strong>» (сильно пахнущие духи из эфирного масла, добываемого из листьев и веток этого растения) &#8211; были, вероятно, самым распространенными, поскольку скрывали запах марихуаны.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"><span style="text-decoration: underline;">Бельевой стиль.</span></span></strong> Нарядные платья, блузки, сарафаны шили из тонкой светлой ткани, украшая вышивкой гладью, мережками, ришелье, кружевом или тонкой строчкой. Подобным образом традиционно преображали женское бельё, отсюда и соответственное название. Ведь этот стиль существовал ещё со времен чеховских героинь, которые носили белые летние платья из батиста, льна и муслина, с кружевом и вышивкой &laquo;белым по белому&raquo;. Многие известные модельеры считают, что первым экспериментировать и использовать бельевой стиль в своих работах стал <strong>Жан-Поль Готье</strong>. Именно с его помощью в 1974 году «бельё» перестало быть подиумной экзотикой, а пошло в массы.</p>
<p style="text-align: justify;">В бельевом стиле все модели должны быть достаточно открытыми, отсюда их эротичное звучание. Они, как правило, на тонких лямках и бретелях, либо вообще обходятся без них. Модели в бельевом стиле шьют преимущественно с обнаженной спиной. Цвет одежды такого стиля имеет особое значение – он как бы говорит, что эта женщина смелый и рискованный человек, готовый поставить всё на карту и выиграть. В бельевом стиле используются не только постельные тона, но и тёмные, а так же провоцирующие (красный, малиновый, тёмно-синий) – в общем, кому, что больше нравится. Несмотря на кажущуюся открытость, одежда бельевого стиля мало, что позволяет увидеть на самом деле. Попробуйте рассмотреть хоть, что-нибудь сквозь <strong>плотный изящный шёлк</strong>.</p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="font-style: italic;">Спортивный</span></strong></span> стиль 70-х &#8211; это брюки, юбки, пиджаки спортивного покроя в ярких, динамичных тонах. Для него характерны свободный силуэт, множество карманов и <strong>застежёк-молний</strong>.</p>
<p style="text-align: justify;">Мужчины и женщины, одевающиеся в спортивном стиле, носят футболки, рубашки-поло, безрукавки, шорты, бермуды, спортивный костюм, велосипедные брюки-леггинсы, джинсы и т.д. Популярными стали <strong>брюки гольф</strong>, которые носили ещё в начале века многие мужчины. Это такие короткие, чуть ниже колен, клетчатые брюки с манжетами, застегнутыми на пуговицы. Ведь одежда «<strong>спортсвер</strong>» обрела популярность ещё в 60-е годы. Но лишь в 70-е к данному стилю обратились компании, выпускающие модную одежду. Ассортимент повседневной одежды обогатился спортивными куртками, <strong>кроссовками,</strong> костюмами для бега, лыжными шапочками и т. п. Одежду в стиле «спортсвер» стали разрабатывать и модельеры, например, в США &#8211; <strong>Норма Камали</strong>, во Франции — <strong>Жан Шарль де Кастельбажак</strong>.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/unisex.jpg"><img class="size-medium wp-image-1244 alignleft" title="unisex" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/unisex-229x300.jpg" alt="милитари унисекс" width="229" height="300" /></a></strong><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="font-style: italic;">Милитари, унисекс.</span></strong></span> Стиль «унисекс» развивался c начала<strong> </strong>70-х годов и пропагандировался на страницах модных журналов, где рекламировали одежду «для него и для неё» —  это вещи в стиле милитари или сафари: брюки, рубашки (батники), трикотажные пуловеры и джемперы, куртки. Но главным символом направления «унисекс», безусловно, были джинсы. Этот стиль произвёл  огромное влияние на манеру одеваться современных людей: уже начиная с 1990-х — мировое население почти поголовно одето в <strong>майки</strong>, <strong>куртки</strong> и <strong>джинсы</strong>. На улицах городов, даже в Париже или Милане, стало очень трудно за этой всеобщей <strong>городской униформой</strong> разглядеть какие-то модные тенденции. Но к девяностым «Унисекс», к сожалению, утратил то обаяние новизны, которое было ему присуще в 70-е. Разновидностью унисекса можно назвать стиль «<strong>глэм</strong>», который родился на рок-сцене, но проник в массовую моду и в коллекции дизайнеров. В шокирующих обликах лидеров «<strong>глэм-рока</strong>» стирались границы между полами за счёт использования «женских» элементов в мужском костюме: ярких цветов, блестящих тканей, блёсток, боа из перьев, атласных блуз с рюшами, облегающих брюк из шелкового джерси, кожаных пальто, обуви на огромных платформах, макияжа, длинных или крашеных волос. Причём эти тенденции оказались более долговременными, чем популярность самого «глэм-рока».</p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;"><strong>Милитари</strong></span> — направление близкое к унисексу. Отличие лежит в том, что этот стиль использует элементы военного снаряжения. А именно – военные ботинки, <strong>камуфлированную одежду</strong> (цвета хаки), военные головные уборы (например, береты), <strong>жетоны</strong>, брелки в форме пуль и т. д. Эпицентром &laquo;милитари&raquo; в семидесятых &#8211; была, безусловно, Америка. И надевали на себя камуфляж именно те, кто протестовал против войны. К примеру, хиппи. Как раз именно неформалы &#8211; с удовольствием &laquo;козыряли&raquo; камуфляжными куртками и брюками, жилетами и ботинками. Военная форма стала как бы заменой военной службе или вызовом всеобщей мобилизации.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"><span style="text-decoration: underline;">Сафари.</span> </span></strong>В 1968 году <strong>Ив Сен-Лоран</strong> возвел стиль сафари в ранг классического стиля. Его можно опознать по накладным карманам на груди, подчёркнутой талии, песочным оттенкам, цветам хаки, немарким плотным тканям, чётким линиям кроя. <strong>Стиль романтики и приключений</strong> в середине прошлого века был канонизирован в кинематографе Ава Гарднер и Грейс Келли. К стилю сафари идеально подходят аксессуары: <strong>широкий ремень</strong>, платок, <strong>крупные очки</strong>, элегантная шляпка.<strong><span style="font-style: italic;"> </span></strong>Сафари провозглашает главенство женской красоты в самых суровых условиях и необычных пейзажах.</p>
<div id="attachment_1243" class="wp-caption alignright" style="width: 246px"><strong><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/Ava-Gardner.jpg"><img class="size-medium wp-image-1243    " style="margin: 0px;" title="Ava-Gardner" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/Ava-Gardner-236x300.jpg" alt="Ава Гарднер" width="236" height="300" /></a></strong><p class="wp-caption-text">Ава Гарднер</p></div>
<p style="text-align: justify;">В этом стиле господствует <strong>цвет природы</strong> &#8211; это любые вариации бежевого и песочного (от светлого кремового до шоколадного и почти чёрного), зелёного (особенно популярны приглушенные коричневатые оттенки и все вариации хаки) и неяркая жёлто-зеленая гамма (горчичный, гороховый, цвет зеленого лимона). Однако наряду с привычными тонами в актуальной палитре сафари появились и экзотические принты с мотивами флоры и фауны: лианы, цветы, листья, раскрас под шкуру зебры, тигра, леопарда. Следуя из своего первоначального предназначения, одежда для такой категории людей должна была отвечать ряду требований – обязательно быть удобной и комфортной. А желательно ещё лёгкой, прочной, немаркой, мало мнущейся и «дышащей». Именно этими условиями обусловлено использование в классических вариантах плотных хлопка и льна. В связи с идеологией использования этой одежды, при создании моделей культивируется некоторая нарочитая небрежность — измятость, неаккуратно подвернутые рукава и штанины, истёртость кожаных деталей. Классический вариант обязательно предполагает наличие в вашем наряде такой вещи, как «<strong>safari jacket</strong>» — удлиненного пиджака или скорее лёгкой куртки под пояс с большими накладными карманами и с рукавами длинными или доходящими до локтя.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"> </span></strong><strong><span style="font-style: italic;"> </span></strong><strong><span style="font-style: italic;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/John-Travolta.jpg"><img class="size-medium wp-image-1242 alignleft" title="Джон Траволта" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/John-Travolta-237x300.jpg" alt="Джон Траволта" width="237" height="300" /></a></span></strong><strong><span style="font-style: italic;"> <span style="text-decoration: underline;">Диско.</span></span></strong> Появление в середине 1970-х годов такого вида массового досуга молодёжи, как дискотека, потребовало соответствующей экипировки. Одежда для дискотек должна была отличаться демократичностью и простотой кроя, но в то же время — яркостью и эротизмом. В какой-то мере, этот новый образ послужил вызовом консервативному деловому стилю старшего поколения. И в то же время, диско-молодёжь противопоставляла себя «неопрятным» хиппи. Диско стал стилем «<strong>пай-мальчиков</strong>», позволяющим себе небольшое отступление от «правил» в виде вполне пристойного <strong>disco-party.</strong> Эталоном нового стиля послужили костюмы <strong>Джона Траволты</strong> и его партнёров по фильму «Лихорадка субботнего вечера» (1977). Однако, гораздо больший вклад в формирование диско-моды внесли поп-группы («<strong>Boney M</strong>», «<strong>АBBА</strong>», «<strong>Арабеск</strong>», «<strong>Би Джиз</strong>»), чьи композиции «крутили» на дискотеках. Идеальным воплощением эпохи диско стал высокий, стройный юноша без намёка на грубую мускулатуру и лишний вес. Его партнёрша по танцам — длинноногая блондинка с неразвитыми формами. Начавшаяся в 1960-е годы «борьба за стройность», в 1970-е приобретает массовый характер. Именно в это время возник знакомый нам стереотип внешности <strong>манекенщицы</strong>. Вокруг худобы сложился целый культ, который нередко трансформировался в маниакальное помешательство на <a title="Образ жизни без диеты" href="http://fashion-look.com.ua/smart-body/food/obraz-zhizni-bez-diety/" target="_blank">диете</a> и фитнессе. Такое гонение за худобой привело к тому, что в конце 70-х годов женщинам уже приходилось ложиться, чтобы застегнуть молнию на джинсах, так как реальное с желаемым не всегда совпадает.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><span style="font-style: italic;"> </span></strong><strong><span style="font-style: italic;"> </span></strong><strong><span style="font-style: italic;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/BoneyM.jpg"><img class="alignright size-medium wp-image-1266" title="Boney M" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/BoneyM-300x224.jpg" alt="Boney M" width="300" height="224" /></a></span></strong>&laquo;Сверкающий кич диско&raquo;, &laquo;<strong>шок-шик</strong>&raquo; — это блеск и неоновые цвета, сексуальные облегающие брюки из атласа, трико из трикотажа с лайкрой и люрексом, которые из танцкласса или спортивного зала переместились на дискотеки. Их носили с туфлями на высоком каблуке, прозрачными блузками, вышитыми блёстками, и массивными сверкающими украшениями. Таким же блестящим был и макияж в стиле &laquo;диско&raquo; с наклеенными блёстками на лице и волосах, яркими румянами на скулах, темно-красной помадой. На излёте эпохи диско в моду входят «<strong>бананы</strong>» — широкие женские брюки, сужающиеся в области щиколоток. Интересной особенностью диско-стиля становится пышная причёска «<strong>афро</strong>», как у исполнителей групп «<strong>Boney M</strong>» и «<strong>Ottawan</strong>». Афро была не только данью моде, но и признаком толерантности — природная красота африканцев нашла отражение в общемировой индустрии disco-стиля. Краска для волос становится всё более щадящей — это позволяет женщине с любым типом волос достигать модного оттенка. А в мужской причёске, &#8211; с начала 70-х появляются бакенбарды (дань<strong> Элвису Пресли</strong>).</p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="font-style: italic;">Диффузный стиль</span></strong></span><strong><span style="text-decoration: underline;">.</span> </strong>В принципе, этот стиль можно назвать смешением всех предыдущих. Такое явление в моде шокировало своей неожиданностью и неординарностью. Направление проявлялось разнообразно, например, элегантное платье в бельевом стиле в сочетании с кожаным жилетом, украшенным бахромой в духе &laquo;вестерн&raquo;, или с деловым пиджаком. Ещё вариант: брюки спортивного характера с блузкой в этническом стиле. Такая оригинальная задумка – преднамеренное сочетание не сочитаемого, принадлежит <strong>Такада </strong><strong>Кензо</strong>. Но при кажущейся вседозволенности позволено далеко не всё — разностильные вещи объединяются в ансамбль только для определённого предназначения костюма. <strong><span style="font-style: italic;"> </span></strong>Абсурд останется абсурдом и в диффузном стиле: например, сапожки-апрески (сапожки, ботинки, которые удобны для зимнего отдыха, в частности для прогулок) нельзя носить с летним сарафаном.</p>
<p style="text-align: justify;"><a href="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/street-style-70.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1254" title="street-style-70 мода стиль 70-х" src="http://fashion-look.com.ua/wp-content/uploads/2011/01/street-style-70.jpg" alt="street-style-70 мода стиль 70-х" width="530" height="390" /></a></p>
<p style="text-align: justify; padding-left: 30px;"><span style="font-style: italic;"> Огромное разнообразие стилей, превращение высокой моды в street-style, безумное количество новых имён – всё это повлияло на формирование моды 70-х такой, какой мы её видим сейчас. Десятилетие дурного вкуса я бы назвала десятилетием свободы. Свободы для самовыражения и творчества даже в повседневных буднях.  Как по мне, то люди 70-х действительно почувствовали вкус жизни, что и вылилось в такое обилие модных направлений. <strong>70-е – бесконечный источник для вдохновения, подражания и  заимствованию идей, что очень часто используется и современными кутюрье.</strong></span></p>
<p style="text-align: justify;">
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fashion-look.com.ua/fashionstyle/trends/moda-70-h-desyatiletie-durnogo-vkusa/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
