Мистецтво переробки сміття

Проблема утилізації сміття надзвичайно гостро постала на початку 21 століття. Через величезну кількість відходів, що можуть розщеплюватися роками, а то й тисячоліттями, сміттєзвалища стали схожими на невеличкі мертві містечка бруду. Прикро те, що невдовзі вони можуть перетворитися на цілі мегаполіси, які не просто займатимуть велику площу, а й автоматично не дадуть змоги вирощувати господарські культури. Сучасні художники бачать цю проблему по-своєму, втіливши її в такому стилі як треш-арт. Наразі мистецтво сміття набирає величезних обертів. І не тому, що заробіток представників мистецтва настільки малий, що їм доводиться порпатися у звалищах сміття, щоб знайти матеріали для творів, а тому, що цей новий жанр – це своєрідне вирішення екологічної проблеми за допомогою мистецтва.
Еко-художник – для сучасного світу це нормальне і вже звичне явище. Це митець, мета якого – своєю творчістю підштовхнути людей до збереження навколишнього середовища. Такі художники не просто генії своєї справи, а й екологічно свідомі. Одним з яскравих прикладів надзвичайно захоплюючих робіт з треш-арту є роботи Тома Дейнінгера. Мабуть, всі помічали безмежні килими недопалків, які особливо скупчуються на маршрутних та автобусних зупинках. Том вирішив цю проблему таким чином: створив мушлю з цигарок. Окрім цього, він є автором різноманітних портретів зі сміття, у тому числі портрет Мерлін Монро. Матерілами для його робіт найчастіше є болти та гайки, шнурівки та дроти, запчастини від телефонів та іншої електроніки, уламки посуду, обірвані тканини і т. д.

Тім Нобл і Сью Вебстер – відомі британські художники об’єднали треш-арт та мистецтво тіней. Вони створюють тіньові автопортрети, пропускаючи світло крізь купу всякого мотлоху. Якщо дивитися на ці купи непотребу при денному освітленні, то нічого, крім якихось металевих та дерев’яних брусків або просто сміття, побачити неможливо, але якщо на них направити світло прожектора, у відображенні бачиш тіні справжніх фігур. Всі фігури є негативними образами суспільного життя, бо британський дует хотів нам показати, що за купами сміття ховаються ще глибші проблеми — антисанітарія, жорстокість, байдужість.

Німецький скульптор Ха Шульт відомий своїм культовим висловом: «Ми створюємо сміття, народжуємося зі сміття і колись станемо сміттям самі». Його арт-проект «Армія зі сміття» вже не перший рік подорожує світом. Він вважає, що люди складаються із жерстяних банок, уламків електроніки та іншого сміття, що є критичним відображенням нашого сьогоднішнього суспільства.


Стріт-арт також масово підтримує мистецтво сміття. Наприклад, масштабніші скульптури зі сміття можна зустріти в Берліні на Аугуст-штрассе. Там на дерево «заліз» мамонт, зроблений з різного штибу залишків меблів і тканин. Поряд пасеться бізон, теж виконаний подібним чином. Цікаві динамічні скульптури «оселилися» й у Нью-Йорку. Джошуа Ален Харріс створює тварин і монстрів із сміттєвих пакетів і прив’язує їх до вентиляційних отворів метро. Коли внизу проходить потяг, потоки повітря надувають ці химерні фігури. Українські митці також не пасуть задніх – Костянтин Скретуцький створив кота із 700 виделок і розмістив його на одній з центральних вулиць Києва.

Існує ще величезна кількість прикладів, які підтверджують, що наше сучасне мистецтво – це не просто якийсь арт-хаус або абстракціонізм, а це справді корисно! Воно покликане сколихнути свідомість людей і викликати небайдужість до стану навколишнього середовища через недостатню утилізацію та прибирання сміття.

Valid XHTML 1.0 Transitional Valid CSS!